§ 5. Державне регулювання і державне управління: співвідношення понять

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 

Поняття державного регулювання досить часто використовується в наукових дослідженнях, політичній літературі, у науково-популярних виданнях, а також деяких нормативних актах. Незважаючи на це, во­но залишається не до кінця визначеним, що призводить до різного тлумачення самого явища, а відтак до невизначеності його сутності.

Найчастіше поняття державного регулювання використовується по­ряд з поняттям державного управління. Співвідношення між ними або

63

 

Розділ II. ВИКОНАВЧА ВЛАДА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ.

не визначається вченими, або розкривається залежно від їхніх позицій щодо загальних уявлень про форми та методи діяльності держави.

Співвідношення між поняттями «державне регулювання» та «дер­жавне управління» доцільно розглядати як похідне від тлумачення за­гальних категорій «регулювання» й «управління».

 

Загальнонаукове розуміння регулювання та управління

На рівні загальної науки управління по­няття «регулювання» та «управління» майже ніколи не використовуються як ідентичні, проте співвідношення між ними тлумачиться по-різному. Загальновизнано, що регулюван­ня й управління як соціальні явища, маючи спільну сферу застосування, передбачають різний за характером вплив на об'єкти управління з метою досягнення певних результатів, тобто реалізації встановлених цілей та завдань управлінського впливу. При цьому регулювання охоплює порівняно з управлінням ширшу сферу організаційної діяльності. Управління означає цілеспрямований вплив саме на об'єкти управління, використання методів, що передбачають підпорядкування цих об'єктів управлінському впливу з боку суб'єкта управління. Регулювання ж пов'язане не стільки з впливом на об'єкти управління, скільки на оточуюче середовище. Воно передбачає висо­кий ступінь альтернативності поведінки керованих об'єктів.

Водночас регулювання інколи розглядається як одна із функцій управління, що зумовлено теоретичною невизначеністю співвідно­шення між даними поняттями. Доцільніше оцінювати співвідношен­ня між поняттями «регулювання» та «управління» в контексті не ли­ше їхнього взаємозв'язку, а й загального поняття «організація» (або «організаційна діяльність»).

Нині можна вважати загальновизнаним розуміння поняття «ор­ганізація» як ширшого щодо понять «управління» та «регулювання». Ос­танні є різновидами організаційної діяльності, а тому мають спільні риси, що розкривають сутність цих понять через визначення самого характеру організаційного впливу на певні суспільні об'єкти. І регулю­вання, і управління відображають організаційну діяльність, яка спря­мована на упорядкування певних суспільних інтересів та явищ.

Проте така діяльність з упорядкування можлива тоді, коли певні об'єкти вже організаційно оформлені. Адже неможлива ситуація, ко­ли щось засобами управління або регулювання утворюється з нічого: завжди Існує певний організований об'єкт, з якого утворюється новий

64

 

Глава 3. Виконавча влада і державне управління

об'єкт або новий стан організованості. Отже, регулювання та уп­равління відображають різні форми організаційної діяльності, яка за­безпечує упорядкованість соціальних об'єктів та організацію ціле­спрямованого впливу на них.

 

Поняття

«державне регулювання»

і «державне управління»

Виходячи з цих загальних уявлень про співвідношення фундаментальних по­нять науки управління, слід визначати і поняття «державне регулювання». Воно має розглядатися у співвідношенні з по­няттям «державне управління» на основі теоретичного розуміння виз­начених вище категорійних рядів.

Інакше кажучи, поняття державного регулювання слід визначати на основі загальної теорії управління з урахуванням особливої сфери діяльності органів держави, які мають виконавчий характер. Відтак «державнерегулювання» є більш широким поняттям, ніж «державнеуп­равління», оскільки охоплює ширшу сферу організаційності діяльності держави. Тому державне регулювання тісно пов'язане насамперед з формами державного управління.

Зазначені поняття частково збігаються. Державне регулювання й державне управління спрямовані на досягнення однієї мети уп­равління: впорядкування соціальних об'єктів та соціальних процесів, переведення їх з одного стану в інший. Проте державне регулювання й державне управління мають суттєві відмінності, пов'язані з викори­станням специфічних засобів (методів) управлінського впливу.

Державне управління, як показано раніше, слід розглядати як пев­ний вид діяльності органів держави, яка має владний характер і пе­редбачає насамперед організуючий і розпорядчий вплив на об'єкти управління шляхом використання певних повноважень. З цієї точки зору, державне управління має ознаки, характерні для виконавчої влади, що пов'язані з поділом державної влади на законодавчу, вико­навчу та судову.

Функціонування виконавчої влади, поряд з використанням ме­тодів державного управління, передбачає і державне регулювання. Останнє, виходячи з аналізу правових актів, застосовується не тільки в межах виконавчої влади і передбачає не тільки вплив на об'єкти управ­ління, а й вплив на суспільне середовище цих об'єктів. Таке середовище означає соціальні процеси та явища, які безпосередньо впливають на стан певного об'єкта управління.

65

 

Розділ II. ВИКОНАВЧА ВЛАДА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ.

Отже, державне регулювання створює умови для діяльності суб'єктів та об'єктів управління в напрямі, який є бажаним для держави і за яким відбуватиметься розвиток системи управління в цілому. Причому дер­жавне регулювання передбачає декілька варіантів майбутньої діяльності керованих об'єктів, створюючи можливість діяти найбільш ефективно.

Саме тому державне регулювання інколи ототожнюють з викорис­танням непрямих (економічних, заохочувальних, стимулюючих) ме­тодів управлінського впливу. Причому державне регулювання не мо­же бути використане без застосування методів безпосереднього впли­ву на об'єкти управління, і тому державне регулювання зрештою не­можливе без державного управління.

Водночас нормативно-правова основа державного регулювання пов'язана з його використанням у певних суспільних сферах. Як правило, воно застосовується в економічній, соціально-культурній сфері та для ре­гулювання суспільно-політичної діяльності. У цих сферах обсяг держав­ного регулювання порівняно з державним управлінням більш помітний. Проте в інших сферах діяльності держави (наприклад, оборона, державна виконавча служба, діяльність органів внутрішніх справ тощо) ширше ви­користовуються методи прямого державного впливу на органи уп­равління, й тому обсяг державного регулювання істотно звужується.

Виходячи з наведеного розуміння співвідношення між державним управлінням та державним регулюванням, слід бачити й певну умовність деяких понять, що використовуються в сучасному нормо-творенні. До них належить, наприклад, «дерегулювання». Його слід розглядати як специфічну форму державного впливу на соціально-економічні процеси, що полягає у запровадженні комплексу заходів, спрямованих на досягнення соціального та економічного ефекту в сфері підприємництва.

Дерегулювання не слід тлумачити як зменшення обсягів держав­ного регулювання соціальних процесів. Адже таке зменшення буде означати фактично ефективніше використання саме прямих (адміністративних) методів державного управління, що не відповідає завданням нормативних актів, які діють у сфері підприємництва.

Дерегулювання слід розглядати не як зменшення регулюючого впливу держави, а як спрощення процесів взаємодії державних органів із суб'єкта­ми підприємництва з метою підвищення ефективності управління та ліквідації бюрократичних нашарувань у відносинах між державою та суб'єктами підприємництва. Водночас застосування поняття дерегулю­вання поза сферою економічної діяльності держави загалом недоцільне.

66